У спортивному залі Кременецької обласної гуманітарно-педагогічної академії імені Тараса Шевченка відбувся цікавий захід. Спортивний клуб-музей «Pushkar Gym» провів майстер-клас із армреслінгу для здобувачів Академії та Фахового коледжу.

Організатором події виступила багаторічний викладач фізичної культури, незмінний ініціатор спортивних заходів, відмінник освіти України Катерина Єрусалимець. Зустріч минула в товаристві декана, викладачів та численної кількості студентів.

З вітальним словом до присутніх звернувся декан факультету фізичного виховання, біології та психології, кандидат педагогічних наук, доцент Микола Божик. Гідна спадкоємниця справи свого чоловіка, наша випускниця спеціальності «Дошкільне виховання» і викладач Академії, кандидат психологічних наук Світлана Пушкар із задоволенням відвідує рідну Альма-матер, особливо із такою важливою місією: разом зі спортсменами клубу «Pushkar Gym» нести цінності здоровʼя, історії спорту та армрестлінгу Кременеччини до студентської молоді. Тож Світлана Пушкар щиро надіється на продовження таких зустрічей, які можуть стати ще однією гарною традицією спортивної спільноти Академії та Коледжу.

Присутні згадали добрими словами нашого золотого рукоборця Андрія Пушкаря, котрий у 2000 році обрав спеціальність «Фізичне виховання» нашого ЗВО.

Тренери та спортсмени, котрі навчали техніки армреслінгу та демонстрували спаринг-поєдинки присутнім, – студенти спеціальності «Фізичного виховання» КОГПА Антон Максимчук і Демʼян Фурсевич. В цьому контексті спортивний клуб має тісну співпрацю і наступність у розвитку професійної майстерності та підготовки фахівців «Фізичної культури».

В останній день вересня у Читальному залі академії відбувся захід «Освіта без корупції. Академічна доброчесність». Хвилиною мовчання усі присутні вшанували пам’ять директора Фахового коледжу Романа Дубровського.

Під час заходу прозвучали виступи Ольги Цимбалюк – заступника директора Фахового коледжу з виховної роботи, голови комісії з питань етики та академічної доброчесності, яка розповіла про діяльність комісії та наголосила на обов’язковому дотриманні здобувачами фахової передвищої освіти академічної доброчесності.

Володимир Банах як уповноважена особа з питань запобігання та протидії корупції у КОГПА ім.Тараса Шевченка розповів про діяльність структурного підрозділу, наголосив, як можна звернутися до нього та де знаходяться скриньки довіри.

Фахівець Західного міжрегіонального центру з надання безоплатної правничої допомоги Тетяна Точинська наголосила на відповідальності за порушення академічної доброчесності та корупції. Участь у заході брали участь здобувачі фахової передвищої освіта та педагогічні працівники коледжу.

Учасниками чергової міжнародної інтеграційної зустрічі Школи Відкритого Розуму стали представники Університету Яна Кохановського в Кельце (Польща), Національного університету імені Івана Огієнка в Кам'янці-Подільському, Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка, Кременецької обласної гуманітарно-педагогічної академії імені Тараса Шевченка, Національного університету «Чернігівський колегіум» ім. Т.Г.Шевченка, Черкаського державного технічного університету, Варшавського університету імені кардинала Стефана Вишинського (Польща), Варшавського університету (Польща), Вільнюського університету (Литва).

Організаторами заходів виступили Асоціація Центру східної культури в Кельце, Університет Яна Кохановського в Кельце, Центр науки і культури Університету Яна Кохановського, Муніципалітет і місто Хенціни, місто Кельце. До Організаційного комітету увійшли доктор габілітований, професор UJK Олег Лещак (UJK в Кельцах) – голова; доктор, професор UJK Ришард Стефанський (UJK в Кельце) – секретар; доктор Катажина Нобіс-Власло (президент Асоціації Центру Східної Культури), доктор габілітований, професор Наталія Коваленко (ООН в Кам'янці-Подільському), доктор габілітований, професор Марина Столар (НУКЦ м. Чернігова), доктор габілітований, професор Оксана Лабащук (ТНПУ), доцент Олена Пасічник (КОГПА), магістр наук інженерних Роберт Яворський (мер ґміни та міста Хенціни), магістр наук Яцек Ковальчик (директор департаменту промоції, культури та спорту, мерія Кельце), магістр наук Кшиштоф Каліта (президент SIEW Кельце), доктор інженерний Єжи Суханський (член Національної ради Бойового підрозділу Солідарності «Польща – Схід»).

Програма інтеграційних зустрічей включала методичні практикуми (Асоціація інтеграції Європа-Схід, Кельце), наукову конференцію (Центр іноземних мов Ягеллонського університету, Кельце), екскурсію центром міста Кельце, вступний вечір (клуб WSPAK, UJK Кельце), польський вечір (громадський центр молодіжного хостелу Хенціни), екскурсію природним заповідником Кадзельня, український вечір в Хенцінському молодіжному гуртожитку, концерт в Хенцінській синагозі, литовський вечір в Хенцінському молодіжному гуртожитку, ранкова зустріч і футбольний матч (на відкритому повітрі в Хенцінах), післяобідню зустріч (Хенціни, Нємчувка) і прощальне багаття у Хенцінському замку.

Під час методичних практикумів, організованих Асоціацією інтеграції Європа-Схід в Кельце, присутні мали нагоду доторкнутися до цікавих та актуальних проблем: «Видимі та невидимі межі: подорож як досвід космосу» (Катажина Нобіс-Власло;Кельце), «Homo Locus vs. Homo Viator у романі Ольги Токарчук «Бігуни»» (Оксана Лабащук; Тернопіль), «Просторова мобільність українців: wiki vs. conceivability?» (Ольга Рилова; Черкаси), «Чи має європейськість просторовий вимір?» (Ришард Стефаньскі; Кельце).

Міжнародна наукова конференція проходила в Центрі сучасного мистецтва Університету Яна Кохановського в Кельце і відкрилася вітальною промовою ректора Університету Яна Кохановського, професора Беати Войцеховської. Пленарне засідання стартувало філософським дослідженням студентки Фахового коледжу Кременецької обласної гуманітарно-педагогічної академії ім. Тараса Шевченка Ксенії Жихарєвої «Роздуми про тіло, простір та межі пізнання». Метою її виступу є спроба окреслити рамки та умови існування і пізнання тіла, також побіжно пояснити необґрунтованість такого разючого розділення епістемології та онтології. Опираючись на знання філософів минулого, дівчина робить висновок, що простір є породженням тілесності, умовою комунікації, узагальненням тілесного досвіду з огляду на моментний та локальний мотив пізнання. Людське мислення основується на сумніві — протиставленні існуючого твердження судженню. Межею пізнання є власне тіло, бо ні емпіричне, ні апріорне пізнання не використовують нічого, крім тілесного досвіду і суджень, зроблених на основі тілесного досвіду. Саме це і дозволяє сказати про об’єкт пізнання не більше, ніж відносність щодо тіла і його раніших уявлень, тобто мотиву. Чи є усе пізнання – відсутність пізнання зовнішніх об’єктів? І так, і ні. Оскільки об’єктність об'єкта пізнання надто нестабільна. Простір – це не тло, чи суть речей. Першочергово, простір – це узагальнюючий ефект мислення, сумніву. А пізнання ніколи не виходить за межі тіла – воно у ньому починається і у ньому ж і закінчується. Філософсько-літературніі роздуми продовжили Марія Козак (Варшава, «Козак у польському романтизмі – Homo Locus чи Homo Viator?») і Дмитро Клименко (Кельце) «Концепція перелітних птахів у слов'янському комунікативному фольклорі».

Сесійні засідання включали наукові дослідження Магдалени Каспшик-Одземек (Варшава) «Загальнолюдські цінності проти лінгвістичного дослідження горизонтів», Тетяни Уткіної (Кельце) «Огляд традиційного образу жінки в Новому Світі», Сюзанни Богуцької (Кельце) «Як інтернет впливає на сприйняття молоддю Івана Павла II».

Після вітальної промови мера гміни та міста Хенціни, магістра інженерних наук Роберта Яворського засідання продовжили наукові знахідки Катерини Стрільчук з Тернополя з темою «Функціональні феміністки в одній віковій групі України». Її польська колега Патриція Кепінська з Кельце опрацювала питання «Між напрямком і місцем – лексика мобільності в мові молоді та генераційна ідентичність». Ангеліна Грінчук з Кам'янця-Подільського розглядала «Кінофільм як розуміння простору у фразеологізмах української мови». На «Аналізі помилок у вживанні дієприкметникового еквівалента в мові польської молоді в Литві» зупинилася Кароліна Кежун (Вільнюс).

Проблемами «Людина і сучасні медіа» зацікавились Мирослава Ільтьо (Кам'янець Подільський, «Людина в просторі медіарецепції: особливості сприйняття журналістських матеріалів вищого рівня якість»), Наталія Міркевич (Кельце, «Від паломника до цифрового кочівника: еволюція концепції подорожі в медіа та онлайн-дискурсі») та Олександр Черній (Тернопіль, «Війна як фактор зміни телевізійного тревел-контенту: від розваги до свідчення». Наталія Ясік з Кельце охарактеризувала «Імплікову інформацію про тугу за домівкою (на основі твору Стефана Жеромського «Весна, що приходить»), Беата Гульбіцька (Вільнюс) – «Причини труднощів з читанням у польських учнів та людей старшого віку в Литві з точки зору вчителів».

Студентка Фахового коледжу нашої академії Олена Франкова презентувала «Кременецький простір у творах та епістолярії Юліуша Словацького». Наш юний науковець доводить, що в листах Словацького до Матері відтворено мікропростір – локалізований у межах окремого місця (кімната, будинок); макропростір, що охоплює великі території, цілі міста, країни і психологічний простір, що відображає внутрішній світ автора, людей, про котрих іде мова, їхні думки та переживання. Так, у поетичній повісті «Година думки» панорама Кременця виступає як образ вітчизни, схований світ мрії. Мрії «давньої», але також мрії про майбутнє, що героєві поеми, талановитому молодикові з духом «гордої печалі», який став жертвою конфлікту між мріяннями та брутальною дійсністю, приносить заспокоєння, пригашає трагічне передчуття смерті, дає заряд оптимізму і віри в значущість свого існування. Поет і по смерті хотів би повернутися туди знову, щоб побачити Кременець — єдине місце на світі, де його перейнята тугою за батьківщиною боляща душа могла б зазнати спокою і щастя.

Магістрантка Кременецької обласної гуманітарно-педагогічної академії ім. Тараса Шевченка Ірина Вітичук аналізувала «Простір в історичних романах «Маруся Чурай» і «Берестечко» Ліни Костенко». Авторка стверджує, що творчість Л. Костенко глибоко закорінена в історико-культурне минуле України й усього світу, завдяки чому не тільки відновлює історичну пам’ять, а й утверджує її. Художній світ поетеси – своєрідне просторове моделювання етнічно значимої інформації, яка входить у систему визначальних комунікативних зв’язків і водночас здійснює зворотній вплив на історичну пам’ять українського народу і набуває значення, що виходить далеко за власне літературні межі. Простір у романах “Берестечко” і "Маруся Чурай" не обмежується лише фізичним середовищем, а розкривається у взаємодії з внутрішнім світом героїв, їхніми почуттями та ідеалами, а також з ширшим історичним та культурним контекстом.

До сесійних виступів наукової конференції долучилися Мирослава Гусар (Кам'нець-Подільський, «Вербалізація локального сприйняття дійсності в творах сучасних українських постмодерністів», Марія Ладанай (Чернігів, «Мандри як спосіб самопізнання (на матеріалі творів зарубіжної літератури)»), Аріна Сидоркіна (Кельце, «Поняття стиду в японській культурі та його відлуння в історичній пам'яті після Другої світової війни»), Максим Орел (Черкаси, «Просторова ідентичність у добу урбанізації: конфлікт традиції та мобільності»), Марина Радченко (Чернігів, «Образ людини подорожує в зарубіжній літературі другої половини ХХ ст.»), Олімпія Коломанська (Варшава, «Homo Viator – Pilgrim Міцкевича»), Кристина Мозговенко (Чернігів, «Homo Locus проти Homo Viator»), Вікторія Слісаренко (Кам'янець-Подільський, «Сугестивні стратегії в сучасному медіа просторі: засоби впливу на реципієнта»), Рафал Бжоза (Кельце, «П’ясти проти Ягеллонської Польщі, або просторові дилеми варшавського центру сили в контексті рідних і спільних геополітичних концепцій», Діана Стельмах (Чернігів, «Особистість в англомовних творах»), Анна Келеберда (Черкаси, «Нома чи поселенець: нові антропологічні ідеї останнього часу»), Якуб Костецький (Кельце, «Простір локалізації ChatGPT: AI Jocus чи AI Viator?»), Владислав Городецький (Кельце, ««Смерть сусіда» і «смерть громадянина». Відмінності у висвітленні смерті в місцевих і національних ЗМІ»), Анастасія Маланій (Тернопіль, «Шлях героя в потойбіччя і його повернення назад у романі І. Павлюка «Я бачу, вас цікавить пітьма»), Анастасія Ткачук (Тернопіль), «Той світ» в обрядовій культурі м. Кіцмань, Чернівецької обл.»).

Цікаво, що сесійні засідання часто проходили на свіжому повітрі, серед чудової природи, в музях, синагозі, інших видатних місцях Кельце та Хенціна. На закритті конференції з доповіддю «Homo Locus і Homo Viator у культурно-цивілізаційному вимірі» виступив голова Оргкомітету зустрічей, професор Олег Лещак (Кельце).

Наших юних науковців підготувала до конференції в рамках ХХХІІ інтеграційної зустрічі Школи Відкритого Розуму їхній постійний керівник, кандидат філологічних наук, доцент Олена Пасічник.

Міжнародний день студентського спорту відзначається щорічно 20 вересня за ініціативи ЮНЕСКО та Міжнародної федерації студентського спорту (FISU). Цей день покликаний популяризувати спорт, фізичну активність та здоровий спосіб життя серед студентів, а також підвищити роль університетів у вихованні молоді через спорт. З нагоди цього свята Кременецька обласна гуманітарно-педагогічна академія ім.Тараса Шевченка спільно з Фаховим коледжем провели змагання з волейболу та футзалу.

Учасниками змагань стали студенти спеціальності «Фізична культура» (11-Ф група) та студенти перших курсів Фахового коледжу (11-Фк та 12-Фк групи).

З вітальними словами до учасників звернулися декан факультету фізичного виховання, біології та психології, кандидат педагогічних наук, доцент Микола Божик; завідувач кафедри теорії та методики фізичного виховання, кандидат наук з фізичного виховання та спорту Віктор Голуб та голова циклової комісії фізичного виховання Фахового коледжу Сергій Сиротюк.

Суддівство змагань здійснювали Володимир Прокопович (волейбол), Анатолій Антонюк, Андрій Саєнко (футзал) та здобувач вищої освіти першого (бакалаврського) рівня вищої освіти Микола Микулинець (41-Ф).

Перемогу у змаганняхз волейболу здобули студенти Академії (11-Ф група), друге місце посіли здобувачі Фахового коледжу (11-Фк група) і третє місце – студенти 21-Фк групи.

У змаганнях з футзалу перемогу знову святкували здобувачі Академії (11-Ф група), друге місце у здобувачів Фахового коледжу (12-Фк група) і третє місце – у студентів 11-Фк групи.

Традиційно з командою-переможцем зіграла збірна команда викладачів У дружньому поєдинку з волейболу між командами викладачів та студентів перемогу здобула команда викладачів. Гра пройшла у напруженій, але водночас доброзичливій атмосфері, подарувавши всім учасникам та глядачам чимало позитивних емоцій. Цей матч ще раз підтвердив, що спорт єднає покоління, надихає на активність і сприяє командному духу.

На базі СК «Демос» між здобувачами Академії та Фахового колежду було проведено турнір з настільного тенісу, за результатами якого переможцями стали:1 місце – Назар Нагорняк (11-Ф група); 2 місце – Іван Павлюк (11-Ф група); 3 місце – Максим Гарко (21ДОПСм група).

Щира подяка власнику клубу СК «Демос» Демку Зіновію Теодоровичу та викладачу Дмитру Клаку за високий рівень організації та проведення змагань з настільного тенісу.